Складати рейтинги фільмів Клінта Іствуда – невдячна справа. Жива легенда Голівуду має за плечима майже 70 ролей у кіно, півсотні режисерський робіт і більше 10 фільмів, до яких він писав музику. За великим рахунком, кожна з його робіт заслуговує опинитися у рейтингу найкращих. І тоді треба було би складати ТОП-100. Тож будемо радикальними – і оберемо 9 стрічок, як увійшли до числа світової спадщини кінематографа. Іноді довелося хитрувати, та об’єднувати.
9. На лінії вогню
У вражаючій своєю виразністю стрічці Іствуд грає агента секретної служби, якого досі переслідує той день з 1963 року, коли він не зміг врятувати Кеннеді у Далласі. Тож коли на обрії з’являється психопат (роль Джона Малковича), який погрожує вбивством новому президенту, починається справжня гра у кота і мишу. І все це під музику геніального Енніо Моріконе.
Фільм режисера Вольфганга Петерсена отримав три номінації на «Оскар» (сценарій, монтаж, чоловіча роль другого плану) і став одним з найбільш успішних у прокаті у першій половині 90-х.
8. Доларова трилогія
Класика вестерну від режисера Серджіо Леоне складається з фільмів «За жменю доларів», «На декілька доларів більше» та «Хороший, поганий, злий». Остання частина вважається не просто найбільш успішним фільмом у цьому жанрі, але й еталоном, на який відтоді рівняються усі колеги Леоне. І знову ж таки – музика Енніо Моріконе робить трилогію довершеною. У загальному рейтингу IMDb «Хороший, поганий, злий» посідає 9-е місце.
Клінт Іствуд зіграв мовчазну «людину без імені», яка однаково байдуже ставиться як до правоохоронців (рейнджери, армія, шериф), так і до злочинців. Герой-одинак без докорів сумління конкурує з мисливцями за головами за право спіймати небезпечних злочинців, залишає напарників по не зовсім чесним справам посеред пустелі, стріляє по кавалерії і провокує банди на криваві розбірки, спостерігаючи зі сторони. Якщо ви не дивилися ці стрічки – ви нічого не знаєте про вестерн.
7. Брудний Гаррі
Іствуду дещо пощастило, в тому, що Френк Сінатра, Джон Вейн, Роберт Мітчем, Стів Макквін та Берт Ланкастер, відмовилися від роль войовничо налаштованого інспектора поліції Сан-Франциско Гаррі Калагана. Він зверхньо ставиться до законів, коли мова заходить про права злочинців. Він вершить судочинство власними руками і не цурається будь-яких методів, коли мова йде про покарання для злочинців.
Фільм вийшов на початку 1970-х, коли американське суспільство через війну у В’єтнамі та Вотергейтський скандал відчувало глибоке розчарування і падіння довіри до державних органів влади. В тому числі – й до поліції, де процвітала корумпованість, а злочинці часто виходили сухими з води. Тож герой Клінта Іствуда з усього його жорстокістю (її часто називали «фашистською») і власною «системою юстиції» став досить популярним і надовго визначив, яким має бути жанр поліцейського детективу. Не дивно, що потім вийшло ще кілька сиквелів з Іствудом у ролі Калагана – «Сила Магнума», «Підкріплення», «Раптовий удар» та «Гра в смерть».
6. Втеча з Алькатрасу
За 8 років після виходу на екрани «Брудного Гаррі» режисер Дон Сігел та Клінт Іствуд створили ще один культовий фільм, знову обравши для сюжетної лінії світ криміналу та Сан-Франциско. Але цього разу Іствуд грає роль злочинця, який розробляє грандіозний план втечі з легендарної в’язниці-острова Алькатрас, яка досі вважалася найбільш надійною.
Сюжет заснований на реальній історії спроби втечі грабіжника Френка Моріса, який разом з двома напарниками пошив у дурні охорону та адміністрацію виправного закладу. До цього у нього було 11 невдалих спроб втекти на свободу, але злочинець-інтелектуал (рівень IQ – 133) не опустив руки.
5. Прапори наших батьків / Листи з Іводжими
Своєрідна дилогія, де Клінт Іствуд виступив лише у ролі режисера. Обидві стрічки вийшли у 2006 році з різницею у 2 місяці і зображують одні й ті самі події – бої за острів Іводжима з базою японського флоту під час Другої світової війни. Перший фільм описує бої 1945 року з точки зору американських солдатів. Другий – з точки зору японців. «Японська» версія воєнно-історичної драми вийшла більш успішною і отримала три премії «Оскар» – за найкращий фільм, найкращий сценарій і для Іствуда, як найкращого режисера.
4. Джосі Вейлз – людина поза законом
Фільм, знятий Іствудом з собою у головній ролі оспівує американський дух індивідуалізму та незламності духу. Досить невибаглива історія про фермера, яким рухає лише одне бажання – помститися солдатам, які під час Громадянської війни у США вбили його дружину та сина.
Якщо поставити в один ряд з «Джосі Вейлзом» ще два фільми – «Вершник з високих рівнин» та «Ім’я йому – Смерть» (у всіх трьох випадках Іствуд був як режисером, так і головним актором) – вийде трилогія, не менш важлива для світового кіно, ніж «доларова». Схожа мовчазна манера, як і фільмах Леоне, незворушний герой-одинак, жага помсти та справедливої відплати за гріхи, незворушний герой-одинак. Вся суть жанру вестерн у цих роботах.
3. Крихітка на мільйон доларів
Місце у ТОП-200 найкращих фільмів за всю історію за версією користувачів IMDb. Чотири статуетки «Оскар» за найкращий фільм, режисеру, найкращу жіночу роль (Гіларі Свонк) та найкращу чоловічу роль другого плану (Морган Фрімен). Клінт Іствуд, який виступив і режисером, і виконавцем головної ролі, також отримав номінацію за найкращу чоловічу роль, але поступився Джеймі Фоксу за роль Рея Чарльз.
Іствуд зіграв старого тренера з боксу, який спочатку відмовляється тренувати дівчину, але згодом, захопившись її волею до перемог і незламним характером, не лише стає для неї наставником, але фактично батьком. І не залишає її навіть після трагедії на рингу, через яку спортсменка опиняється на лікарняному ліжку. Пронизлива драма пробиває на сльозу навіть завзятих циніків.
2. Таємнича ріка
Драматичний детектив, де драми в рази більше, ніж детективної складової. Історія з 70-х, коли одного з трьох друзів-хлопчиків викрадають педофіли, випливає за 30 років потому. Але тепер колишні друзі по різні боки барикад. Один втрачає юну доньку, яку жорстоко вбили невідомі, інший розслідує цю справу, а третій опиняється у ролі одного з підозрюваних. Детективний сюжет відходить на другий план, тоді як головні герої намагаються усвідомити для себе глобальні істини та поняття справедливості і помсти, долі та спустошеності, обов’язку та страху.
Клінт Іствуд тут за лаштунками – у ролі режисера. Натомість надривна гра Шона Пенна та Тіма Роббінса заслужила найвищі оцінки у вигляді Оскарів за найкращі головну і другорядну чоловічі ролі. Іствуд «обмежився» номінацією на премію за найкращу режисуру.
1. Непрощенний
Вершина творчості Іствуда принесла йому дві головні оскарівські премії – за найкращий фільм та найкращу режисуру. Дати йому ж третю статуетку за головну роль було би занадто «монопольно», тож його герой Вільям Мінні залишився без нагороди – лише з номінацією. Але навряд чи у когось повернеться язик сказати, що тут Іствуд-актор явно програвав конкурентам – Аль Пачіно та Роберту Дауні.
Іствудівський Вільям Мінні – старий розбійник, який на пенсії опинився перед складним вибором: або відновити свої навички і вполювати садистів-ковбоїв, що понівечили повію, і отримати за це солідну винагороду, або ж лишити все як є і з двома доньками доживати віку на фермі у злиднях. Вибір зроблено, але по той бік тепер не лише злочинці, але й місцевий шериф, який ставить кожну людину зі зброєю поза законом.
Бонус акторський: «Наркокур’єр»
Бонус режисерський: «Річард Джуел»
Іствуду вже 90, але він і не думає про пенсію. Дві його найсвіжіші роботи як завжди вражають. У 2018 році нестаріючий Клінт виконав головну роль у своєму ж фільмі «Наркокур’єр», де виступив у образі старого садівника і ветерана В’єтнамської війни. Фінансові негаразди загрожують не лише його улюбленій справі – вирощуванню квітів – але й майбутньому внучки, якій він пообіцяв оплатити весілля та майбутнє навчання в університеті. Тож пропозиція наркокартелю стати «мулом» і возити наркотики стає рятувальним колом. 90-річний кур’єр встановлює рекорди з обсягів перевезень і стає головним об’єктом полювання для правоохоронців.
А минулого року на екрани вийшла детективна біографічна драма «Річард Джуел», яка отримала найвищі оцінки від кінокритиків. Тут Іствуд виступив лише режисером, довіривши іншим зіграти героїв реальної історії – спроби організувати терористичний акт у Атланті 1996 року під час Олімпійських ігор. Заглавний герой – охоронець, що знайшов бомбу в парку – в якийсь момент перетворюється з рятувальника нації в головного підозрюваного і об’єкт цькування для ЗМІ та суспільства.
Сподіваємося, цей список найкращих робіт Клінта Іствуда можна буде продовжувати ще як мінімум 10 років. Многая літа, Легендо!