Коли мова заходить про кінематографічні країни, то в першу чергу ми згадаємо США, Францію, Індію, Велику Британію, Італію, Німеччину, Японію. Знавці, додадуть до списку Канаду, Мексику, Корею, Швецію і, можливо, Польщу з Іспанією. Але в будь-якому випадку у ТОП-20 навряд чи хтось включить Нідерланди. І це при тому, що ця країна дала світовому кінематографу не одну зірку.
Голландські зірки
Серед них – культовий режисер Пол Верговен, який успішно працював у Голівуді («Основний інстинкт», «Згадати все»), актор – володар «Золотого глобусу» та премії «Сатурн» Рутгер Хауер («Фатерлянд», «Той, що біжить по лезу»); видатний оператор та режисер Ян де Бонт («Міцний горішок», «Швидкість») та інші.
А головне – акторка Сільвія Крістель. Її ім’я знайоме навіть тим, хто не цікавився кінематографом. Це вона зіграла роль Емануель в п’яти частинах однойменного відвертого фільму.
А за 12 років (з 1986 по 1997) голландські фільми тричі вигравали премію «Оскар» у номінації «Найкращий іноземний фільм».
В цілому і голландське кіно, й іноземні стрічки про Нідерланди можуть дати непогане розуміння як історії кінематографу, так і історії країни в цілому. У день незалежності Нідерландів – ТОП-5 стрічок про «помаранчеву країну», яка допоможе більше дізнатися про батьківщину Хауера та Вергувена.
Тюльпанова лихоманка (2017)
Коли у 2017 році курс біткоїну досягнув історичного максимуму у 20 тисяч доларів, найбільш популярним порівнянням серед економістів стали події початку XVII століття років у Нідерландах. Тоді цибулини екзотичної рослини вперше з’явилися у Європі (їх завезли з Китаю та Османської імперії мореплавці) і полонили суспільство, ставши символом статусу та багатства.
За майбутні рослини викладалися шалені кошти, закладалися будинки та землі. Тюльпанові ф’ючерси могли зробити за лічені місяці багатієм будь-кого, хто мав вільні кошти і наважувався вкласти їх у, як тоді здавалося безпрограшну справу. Спекулятивні ціни вийшли на максимум на початку 1637 року, а потім стрімко обвалилися, залишивши ні з чим тисячі покупців.
На фоні цією «тюльпанової лихоманки» розгортається романтична драма – історія забороненого кохання юної Софії у виконанні Алісії Вікандер («Королівський роман», «Ex Machina»). Чоловік Софії – літній купець, роль якого зіграв Крістофер Вальц («Безславні виродки», «Джанго вільний») занадто самолюбивий, аби помітити роман між дружиною та запрошеним для малювання його портрету художника.
Шикарна атмосферна драма як на диво провалилася у прокаті, зібравши утричі менше коштів, ніж було витрачено на зйомки. Тим не менш, проігнорувати фільм усім любителям історичного кіно не можна.
Щоденник Анни Франк (1959)
Немає більш відомого літопису геноциду єврейського населення у Європі часів Другої світової війни, ніж зафіксовані у щоденнику спогади голландської дівчинки Анни Франк. Фільм 1959 року – перша екранізація історії, і її досі не перевершено.
Оскароносний режисер фільму Джордж Стівенс («Місце під сонцем», «Гігант») з належною делікатністю, співчуттям і неймовірною турботою підійшов до екранізації щоденника, передавши максимально гостро (наскільки це взагалі можливо) гнітючу атмосферу Нідерландів, що опинилися під окупацією нацистів.
Стрічка мала шалений успіх і отримала три премії Оскар (операторська робота, робота художника-постановника і жіноча роль другого плану), а також «Золотий глобус» за найкращу головну жіночу роль.
Фільм знімали у Лос-Анджелесі, але частину зйомок провели у Амстердамі – в будівлі де два роки переховувалася дівчинка-підліток. Нині там розміщений один з найбільш відвідуваних музеїв Європи.
Дівчина з перлинною сережкою
Знову Нідерланди XVII століття. Знову кохання, яке вище мистецтва. 16-річна служниця, роль якої виконує Скарлет Йоганссон («Вікі. Крістіна. Барселона», «Месники») влаштовується на роботу до будинку видатного майстра Яна Вермеєра у виконанні Коліна Ферта («Король говорить», «Кінгсман»). Той зближується з дівчиною і навіть довіряє їй змішувати фарби. От тільки такі стосунки не до вподоби ревнивій дружині художника…
Але це не лише історія стосунків, а й розповідь про те, як народилося одне з найбільш відомих полотен у світі – портрет «Дівчини з перловою сережкою».
Костюмована романтична драма зібрала три технічні номінації на Оскар (оператор, художник-постановник, майстер з костюмів) і номінацію на «Золотий глобус» для Скарлет Йоганссон.
Проклятий Амстердам
Якщо у вашому уявленні Нідерланди – це старовинні затишні містечка, вузенькі бруковані вулички та пасторальні канали, що пронизують будь-який населений пункт, то після перегляду детектива 1988 року вам доведеться по-новому подивитися на головні туристичні принади країни.
У моторошному трилері мережа столичних каналів перетворюється на пекельний кошмар, на набережних яких серійний убивця обирає випадкових (?) жертв. Гонитва триває, поліцейські висять на хвості злочинця, але він постійно вислизає.
З історичної точки зору вигадана кримінальна історія навряд чи допоможе ближче познайомитися з історією країни, проте побут (і все ж ті самі канали – символ Нідерландів) переданий досить точно. Цікаво буде порівняти з тим, якими були 80-і в Україні.
Рідня Антонії
Один з трьох голландських фільмів, які отримали премію Оскар (до того ж – перша стрічка-переможниця в історії нагороди, яку зняла жінка). У центрі сюжету «феміністичної казки» – історія жінки, яка після Другої світової війни приїздить до рідного села і намагається побудувати нове життя як для себе, так і для громади.
Кіноепопея охоплює усе життя головної героїні та її доньки, зачіпає низку важливих проблем – від релігії до сексуальних меншин, від кохання до смерті. І все це – на тлі післявоєнної голландської провінції.
Характер
Ще один голландський фільм, що заслужив статуетку Оскар. Тут дії відбуваються у Нідерландах 1920-х років. Кримінальна драма 1997 року розкриває непрості стосунки вбитого судового розпорядника та молодого адвоката, якого підозрюють у злочині.
Останній розкриває перед поліцією історію свого життя, починаючи від народження, адже на світ чоловік з’явився саме «завдяки» вбитому, який примусив економку до сексу. В подальшому долі сина та батька неодноразово перетиналися і нерідко призводили до важких наслідків. Але чи причетний адвокат до вбивства?
Цікавий факт – сцени одного з найбільш голландських фільмів, який чудово зображує життя країни початку ХХ століття, переважно були зняті у польському Вроцлаві.
Кіті-вертихвістка
Сюжет фільму розкриває Голландію кінця ХІХ століття. Багатодітна бідна родина у пошуках заробітку переїздить з провінції до Амстердама. Батьку щастить влаштуватися у стайню, старша сестра стає повією, а молодша Кіті постійно в пошуках: пральня знищує шкіру на руках, на інших роботах її сприймають як «молоде м’ясо» для тілесних задоволень і навіть за ліки доводиться розраховуватися власним тілом.
Зрештою Кіті опиняється серед демонстрантів – таких самих знедолених нещасних робітників, які вимагають справедливої оплати праці і достойних умов роботи. Епохальне кіно, не дивлячись на фривольну назву, є драмою – як особистою, так і історичною.
Макс Хавелар
Повна назва фільму – «Макс Хавелар або Кавові аукціони голландської торгівельної компанії». Стрічка, що вийшла у 1976 році, стала домінантом на Оскар, але аж до 1990-х була заборонена в Індонезії, де, власне, й знімалася.
Це історія з життя колоніяльної Голландії, в центрі якої – офіцер-ідеяліст Макс Хавелар. Він намагається боротися з несправедливістю та пригнобленням місцевих робітників на плантаціях голландських плантаторів. Відверта драма була високо оцінена американськими та європейськими критиками. «Нью-Йорк Таймз» оцінив «відвертість» сюжету, а журі кінофестивалів у Неаполі та Данії присудили фільму перемогу.
Напад
І, нарешті, третій голландський фільм, відзначений Оскаром. Це екранізація однойменного роману культового для країни письменника Гаррі Муліша. І одна з найбільш епохальних кіноробіт про історію Нідерландів.
В центрі – людина середнього віку, який виконує місію свого життя – розкрити правду про смерть його родини в часи нацистської окупації. Принизлива драма про голландський рух опору в роки Другої світової війни – без сумніву найбільш яскрава стрічка, що розповідає про цей період історії країни. Якщо ж у вас виникне бажання детальніше ознайомитися з цією темою через художні фільми, то проблем не буде – голландці і не лише вони активно використовують ці сюжети.
Зокрема, варті уваги наступні фільми: «Помаранчевий солдат» (режисер – Пол Верговен, у головній ролі – Рутгер Хауер), «Пастораль 1943», «Чорна книга» (найдорожчий фільм за всю історію голландського кіно), а також британські стрічки «Остання висадка» та «Міст надто далеко» про участь союзників у звільненні Нідерландів.
Флоріс
12-серійний телефільм 1969 року – результат співпраці Пола Верговена та Рутгера Хауера. Це одна з перших ролей Хауера, в якій він вжився в образ сміливого шляхетного але не завжди кмітливого дворянина, який наприкінці XV століття повертається до рідного маєтку із заморської подорожі з екзотичним слугою. Вдома він дізнається, що країна поділена між бургундцями та прихильниками герцогів з північних земель Голландії.
Вони постійно воюють, залишаючи по собі випалені поля та зруйновані замки. А те, що не зруйнували (наприклад, замок Флоріса) – перетворили на військову базу та відмовляються повертати. Більше того, арештовують законного власника за звинуваченням у шпигунстві. Друзі допомагають втекти Флорісу і він оголошує похід за справедливістю.
Така собі голландська версія історії про лицаря Айвенго, яка була знята за всіма канонами телеіндустрії того часу і стала хітом на місцевому телебаченні.