Меріл Стріп – жива легенда Голівуду. Вона 21 раз номінувалася на Оскар (17 разів – за головну жіночу роль і 4 рази – за роль другого плану). Це рекордна цифра в історії премії. Перемагала акторка «лише» тричі, але факти вражають: з 1979 по 1991 роки без участі Стріп в якості претендентки на нагороду відбулося тільки 4 церемонії з 13.
Щороку зірка видавала роль, яка ставала улюбленою у десятків мільйонів глядачів. Не збавила вона оберти і в новий час – протягом останнього 10-ліття вона отримала 6 номінацій на Оскар. І це ми не враховуємо другу за значимістю кінопремію – «Золотий Глобус». З ним будуть просто захмарні цифри – більше 50 номінацій.
Власне, ткни пальцем у будь-яку роль Меріл Стріп – і потрапиш у шедевр (чи майже шедевр). А вибрати з приблизно сотні робіт (76 на великому екрані і близько 20 на телебаченні) навіть ТОП-20 найкращих – непосильне завдання. Втім, оскільки сьогодні акторка святкує 71-річчя, варто визначитися і присвятити вечір тому, аби переглянути якусь з легендарних стрічок за її участю. Обирайте.
Мисливець на оленів
Кіно, після виходу якого на екрани, критики в один голос заявили про народження нової зірки. На той час Меріл Стріп було майже 30, але за її плечима – лише один повнометражний фільм з невеликою роллю, одна не надто успішна робота на телебаченні, театральні постановки та провалений кастинг на роль у «Кінг Конгу» за два роки перед тим.
Військова драма «Мисливець на оленів» принесла акторці першу номінацію на Оскар. Поруч з такими легендами, як Роберт де Ніро та Крістофер Вокен Меріл Стріп змогла показати найкращу свою гру. Фільм, що розповідає про долі трьох американських солдатів у розпал В’єтнамської війни, досі тримається у ТОП-200 найкращих за версією користувачів IMDB.
Крамер проти Крамера
Якщо номінація за роль у фільмі «Мисливець на оленів» все ж був трішки авансом (в центрі сюжету все ж були три чоловіки), то наступного року Меріл Стріп уже цілком переконливо не лише стала претенденткою на нагороду, але й володаркою статуетки за найкращу жіночу роль другого плану. Робота стала надзвичайно успішною, як для неї, так і для партнера по майданчику – Дастіна Гофмана.
«Крамер проти Крамер» – це юридична драма про битву за опіку над дитиною між героїнею Меріл Стріп та її чоловіком. Жінка на півтора роки залишила родину і, повернувшись у їхнє життя, вимагає сина собі… Класика психологічних дитячих травм, переосмислення гендерних стереотипів і справжньої любові. І на додачу – Оскар за найкращу жіночу роль другого плану.
Жінка французького лейтенанта
Меріл Стріп, здається, створена для виконання ролей у адаптаціях легендарних літературних творів. І драма 1981 року за романом Джона Фаулза – яскраве тому підтвердження. Разом з Джеремі Айронсом акторка створила прекрасний дует закоханих молодих людей вікторіанської епохи. А їхнє кохання мусить перебороти купу забобонів суспільства.
Критики відзначають, що головні актори не грали, а фактично жили на межі кіно, фантастики та реальності. Як результат – номінація для Меріл Стріп за найкращу жіночу роль у цій неймовірно красивій романтичній драмі.
Вибір Софії
Драма 1982 року й сьогодні як ніколи актуальна. Історія жінки, яка пережила Голокост та концтабір та її коханого Натана. Між ними трохи більше недоказаного, ніж може здатися сторонньому глядачу, проте чим глибше розгортається сюжет, тим сильніше, аж до гусячої шкіри та сліз, можна прожити травматичне минуле головної героїні.
На головну роль у режисера та автора сценарію було кілька претенденток, але Меріл Стріп буквально на колінах випросила довіритися саме їй. І не підвела, здобувши три найпрестижніші кінонагороди 1983 року за головну жіночу роль: Оскар, «Золотий Глобус» та премію Національної ради кінокритиків США.
І так – це теж екранізація. Екранізація роману класика американської літератури Вільяма Стайрона.
Крик у темряві
Пронизлива кримінальна історія, заснована на реальних подіях, що відбулися в Австралії у 1980 році. В центрі сюжету – молода матір, що втратила 2-місячну дитину. За її словами, немовля з колиски забрав дикий собака дінго, проте суспільство, ЗМІ і зрештою правоохоронна система переконані, що перед ними не згорьована мама, а холоднокровна вбивця, що принесла свою дитину в жертву заради релігійного ритуалу.
Чим закінчилася історія – не скажемо, аби не спойлерити, але важливо знати: через 24 роки після подій справу було відновлено, щоб пересвідчитися, що на початку 80-х розслідування було безпристрасним та об’єктивним, а винуватці отримали своє.
Меріл Стріп отримала номінації на Оскар та «Золотий Глобус» за роль Лінди Чемберлен.
Мости округу Медісон
Романтична драма Клінта Іствуда (він же виступив партнером Меріл Стріп на майданчику) – про італійку, що нудиться у статусі домогосподарки – дружини американського фермера. Усе перевертається, а мрії про щастя оживають, коли біля ферми з’являється фотограф, який просить жінку тимчасово стати його гідом видатними місцями, що заслуговують на те, аби з’явитися на сторінках географічних журналів.
Одна з найвищих оцінок для фільмів Меріл Стріп на IMDB (7,6). Номінації для акторки на Оскар та «Золотий Глобус» і відразу три нагороди від різних японських кінопремій у 1995 році за найкращий іноземний фільм.
Диявол носить «Прада»
Меріл Стріп може чудово почуватися не лише у драмах. Підтвердження тому – знакові комедії «Смерть їй личить» або «Мамма Мія». Але першим в списку буде саме цей фільм 2006 року.
У ролі владної та примхливої головної редакторки модного глянцевого журналу Меріл Стріп виглядає надзвичайно органічно. Тож премія «Золотий Глобус» за найкращу жіночу роль (і номінація на Оскар) – цілком заслужена.
Сумнів
У 2005 році драматург Джон Патрік Шенлі отримав Пулітцерівську премію за п’єсу «Сумнів». У 2008 він же став режисером однойменного фільму. Атмосферна драма переносить читачів та глядачів у 1960-і до католицької школи в Нью-Йорку, де розгортаються дивні події навколо стосунків отця Флінна та сестри Елоїзи. Підозри і таємниці, звинувачення у розбещенні хлопчиків і сумніви, впевненість у власній непогрішимості і трагедії людських доль…
Фільм приніс Меріл Стріп чергову номінацію на Оскар і заробив достатньо високі оцінки від критиків та глядачів.
Джулі та Джулія
Ще один коник акторки – біографічні драми. Про вершину товрчості в цьому жанрі поговоримо трохи пізніше, але обов’язково варто переглянути й менш відомі роботи Мерілд Стріп. Чудовий варіант – драмедія, створена на основі блогу та мемуарів письменниці Джулі Павелл з одного боку та історії життя відомої кулінарки Джулії Чайлд.
Як приготувати з буденності та розчарувань ідеальні страви власного щастя? За допомогою двох талановитих жінок і віри у свої сили – можливо все. Принаймні, товрці фільму та головні героїні у цьому переконані. Спробуйте й ви.
Залізна леді
Свою третю статуетку Оскар (і другу за головну роль) акторка здобула 8 років тому, неймовірно вдало втіливши образ прем’єр-міністерки Великої Британії Маргарет Тетчер. Схлже, це ідаельна поєднання: перша в історії Сполученого Королівства жінка на чолі держави, і «залізна леді» на екрані – Меріл Стріп.
Остання надзвичайно переконливо зіграла роль жінки, яка пройшла через випробовування війною (Фолклендські острови 1992 року), економічними проблемами (вугільна криза та страйки шахтарів), загрозами життю (вибух в готелі «Гранд») та епохальними змінами у світі (падіння Берлінської стіни).
Кінематографічний успіх фільму негативно сприйняла реальна Маргарет Тетчер, яка зазначила, що Меріл Стріп не змогла втілити на екрані її справжній образ. Втім, фільм вийшов, коли «залізній леді» було вже 86 і вона мала серйозні проблеми зі здоров’ям. Трохи більше ніж за рік Тетчер не стало.
Серпень. Графство Осейдж
Не найвідоміша робота Меріл Стріп, але обов’язкова для перегляду. Як мінімум, через фантастичний акторський склад. Меріл Стріп у ролі голови родини, Джулія Робертс, як одна з трьох доньок дочок, що повернулися до родинного маєтку через смерть батька, зять Юен Макгрегор, онук Бенедикт Камбербетч… Спогади дитинства та невчасні комічні репліки, нинішні сімейні негаразди та ностальгія за минулим, роздуми про сенс життя і приховані конфлікти… Все це було довго заховане, але тепер виходить назовні.
Трагікомедія свого часу отримала Пулітцерівську премію у вигляді п’єси, а у 2014 році принесла номінації на Оскар для Стріп (головна роль) та Робертс (роль другого плану).
Флоренс Фостер Дженкінс
Ще одна драмедія, до того ж – заснована на реальних подіях. Меріл Стріп зіграла роль заглавної героїні, яка у першій половині ХХ століття фактично заснувала новий напрямок у мистецтві. «Маргінальна музика» – це про людей, які не просто кидають виклик модним тенденціям у вокалі, але й ігнорують базові вимоги – як том відчуття ритму та обов’язкову наявність голосу та музичного слуху.
Флоренс Фостер Дженкінс стала знаменитою саме тому, що не зважала на критику та сміх у залах. Натомість вона фальшивила і відверто не попадала у ноти. Але гроші та бажання оточення вислужитися, зробили свою справу. Історія кар’єри співачки принесла Меріл Стріп чергову номінацію на Оскар.
Секретне досьє
Що важливіше для редактора загальнодержавного видання: прихильність вищих осіб суспільства чи донесення правди до читачів ціною загроз для власної кар’єри? Особливо, коли мова про «Вашингтон пост»; критику з боку ради директорів, які сумніваються у спроможності жінки очолити одну з найбільш авторитетних газет країни; секретні матеріали щодо В’єтнамської війни і зухвалого наполегливого автора від конкурентів, який звернувся за допомогою.
Історико-біографічна драма про суспільно-політичне життя США першої половини 70-х зібрала схвальні відгуки критиків і глядачів. Як результат – номінації на Оскар та «Золотий Глобус» у головних номінаціях: найкращий фільм та найкращі головні жіноча (Меріл Стріп) та чоловіча (Том Генкс) ролі.