Геніальний актор відрізняється від талановитого тим, що може зіграти успішно в будь-якому амплуа. Кар’єра Роберта де Ніро – яскраве тому підтвердження. Образ гангстера настільки міцно приклеївся до актора, що здавалося залишить його успішним але характерним виконавцем, який працює в одному жанрі.
Але це де Ніро, який завжди готовий здивувати. Наприклад, знявшись у прекрасних комедіях чи навіть мюзиклах. Пропонуємо на дозвілля передивитися 7 найкращих комедій за участі Роберта де Ніро. Вони того варті.
Нью-Йорк, Нью-Йорк (1977)
Перше для Роберта де Ніро номінація на «Золотий глобус». Власне, це не типова комедія, а швидше лірична стрічка з елементами мюзиклу та комедії. Але тут ми можемо побачити актора у нетиповій ролі. І, треба сказати, впорався він пречудово.
Герой де Ніро – саксофоніст, який повернувся з війни у Нью-Йорк 1945-го і прагне завести роман з дівчиною (Лайза Мінеллі). Вона непохитна, але низка випадкових подій зводить їх разом – тепер на одній сцені у статусі музиканта та співачки. Мила романтична робота у класичній атмосфері.
Король комедії (1982)
Після серії потужних чоловічих драм, в яких Роберт де Ніро зіграв харизматичних брутальних чоловіків («Хрещений батько-2», «Мисливець на оленів», «Таксист», «Скажений бик», він постав перед публікою у вкрай несподіваному образі. Руперт Пупкін (в оригіналі – Папкін, що теж неабияк влучно та смішно українською) став для актора, за його ж словами, найкращою роллю. Кажуть, що зіграти яскравого, сильного героя – важка робота для талановитих акторів. Але втілити на екрані роль відвертої посередності – завдання лише для геніїв.
Трагікомедія про людину, яка заради короткої миті слави готова на будь-які ниці вчинки стала доволі успішною. Де Ніро зумів провести глядачів дорогою від зневаги до відчуття суму та болю за головного героя.
Хвіст крутить собакою (1997)
Сатирична стрічка стібає політологів, які не перед чим не зупиняться для того, щоб підвести свого кандидата до виборів з найвищими рейтингами. Потрібно відвернути увагу від сексуального скандалу президента? Легко. Вигадаємо загрозу терористичної атаки з боку… албанських повстанців.
Дует фахівців у виконанні Роберта де Ніро та Дастіна Гоффмана створив справжню предтечу серії про Волдо з «Чорного дзеркала» і зробив фільм – джерелом цитат та карикатурних образів для майбутніх тренінгів. Втім, схоже, українські виборці, фільм не дивилися. Принаймні вибори 2019 року та їхні результати про це просто кричать.
Аналізуючи це (1999)
Пол Вітті – авторитетний мафіозі… Стоп. Це не черговий кримінальний фільм у доробку де Ніро. Це комедія, де безжальний гангстер раптом усвідомлює, що переживає певні відчуття, які роблять його вразливим з точки зору «колег». Тож він анонімно звертається за допомогою до психотерапевта.
З іншого боку, через лікаря до мафіозі намагається підібратися ФБР. Нещасний «мозкоправ» опиняється між двох вогнів, та ще й намагається врятувати свої стосунки з нареченою… Вийшло настільки добре, що де Ніро навіть отримав номінацію на «Золотий глобус».
За три роки вийшла друга частина фільму – «Аналізуючи те». Дещо менш успішна, але так само неймовірна весела.
Знайомство з батьками (2000)
Факер – прізвище головного героя у виконання завжди смішного, милого і недолугого Бена Стіллера. Хлопець вирушає знайомитися з батьками нареченої і точно про це пошкодує. Адже тато дівчини – колишній агент ЦРУ. Робота вже позаду, проте параноя і багаторічний досвід полювання на серійних вбивць. І у кожному незнайомці він бачить загрозу.
За 4 роки вийшло продовження – «Знайомство з Факерами», де вже зустрічаються батьки молодят. А у 2010-му – «Знайомство з Факерами-2». Оцінки очікувано падали: від достатньо високої сімки за перший фільм до відверто посередніх 5,5 за третій. Так що, якщо наважитеся – достатньо буде переглянути стрічку 2000 року.
Останнє похмілля у Вегасі (2013)
Останніми роками на адресу де Ніро нерідко звучать докори щодо того буцімто актор розмінюється на низькосортні комедії з жартами «нижче пояса». Частина правди у цьому є, але серед невдалих робіт трапляються і справжні шедеври. Як, наприклад, оцей.
У фільмі знялася легендарна четвірка – партнерами де Ніро стали Майкл Дуглас («Війна сімейства Роуз», «З мене досить»), Морган Фрімен («Втеча з Шоушенка», «Нескорений») та Кевін Клайн («Рибка на ім’я Ванда», «Вибір Софі»). Пенсіонери зі стажем дружби у 58 років вирушають до Лас-Вегаса, аби влаштувати хлопчачу вечірку з нагоди весілля одного з них – завзятого холостяка, який нарешті наважився взяти шлюб. Пригоди будуть дуууууже веселими.
Стажер (2015)
Пересічний пенсіонер в Україні – дачник, рибалка й іноді гравець у доміно у дворі з такими самими персонажами. Пенсіонер-вдівець з Нью-Йорка у виконанні Роберта де Ніро – людина «з мотором», який не сидиться вдома, тож він вирішує влаштуватися на роботу. І не знаходить нічого кращого, ніж запропонувати свої послуги інтернет-магазину одягу. При цьому не розуміючи принципів інтернет-торгівлі і застрягнувши у модних тенденціях 40-річної давнини.
Новий колектив насторожено ставиться до дідугана, який постарішав без мобільних телефонів та соціальних мереж. Але життєва мудрість та людяність стануть у нагоді за будь-яких обставин. Головне – вірити у власні сили і рухатися уперед.
І так – це чергова номінація для актора на «Золотий глобус».